*** Точну вартість лікування Ви можете дізнатись тільки після обстеження та консультаці з лікарем

Записатись на прийом Задати питання

Контрактура

Навігація по сторінці:

1. Класифікація контрактур
2. Хто в групі ризику?
3. Контрактура суглобу
4. Діагностика контрактури
5. Лікування контрактури
6. Эфекти лікування контрактури
7. Лікування контрактури в місті Київ

Контрактура – це тимчасове або стійке обмеження природної рухливості суглобів. Охоплений хворобою суглоб неможливо повністю зігнути, розігнути, здійснити їм оберти. Контрактура може виникати в силу дії багатьох чинників. Приводом для її появи можуть стати захворювання м’язів, суглобів, нервів, порушення еластичності шкіри і сухожиль. А також больовий рефлекс, різні травми.

Як і будь-яка патологія, що викликає обмеження руху, хвороба завдає істотного дискомфорту і значно погіршує якість життя. Без належного лікування вона нерідко призводить до обмеження працездатності та навіть інвалідності.

Класифікація контрактур

Залежно від етіології контрактури ділять на такі види:

• вроджені – є наслідком патологій розвитку плоду, аномалій розвитку, успадкованих хвороб;
• набуті – виникають як результат травматичних, інфекційних або дистрофічних уражень тканин;

Вроджені види обов’язково стійкі і обумовлені неправильним розвитком групи м’язів або суглоба (це можуть бути артрогріпоз, кривошия, клишоногість), а також відхиленнями формування м’яких тканин (шкірясті перетинки між пальцями).

Придбані контрактури ділять на види залежно від причини їх виникнення:

• артрогені – розвиваються після ударів і травм суглобів, переломів і вивихів кісток;
• професійні – виникають внаслідок постійного травмування при виконанні певних робіт;
• десмогенні – дають про себе знати після запальних процесів;
• міогенні – являются следствием поражения мышц;
• неврологічні – розвиваються внаслідок патологій роботи ЦНС, черепно-мозкових травм, порушень мозкового кровообігу;
• дерматогенні – з’являються після опіків шкіри;
• сухожильні – є наслідком травм сухожиль;
• імобілізаційні – їх причиною є вимушена нерухомість при накладенні гіпсу.

Існує і класифікація контрактур за типом обмеження рухливості суглоба:

• сгинаюча – пацієнт не може повністю розігнути суглоб;
• розгинаюча – в цьому випадку виникають труднощі зі згинанням суглоба;
• ротаційна – хворий відчуває труднощі з круговими рухами суглоба при повороті ураженої кінцівки всередину або назовні;
• відвідна та привідна – в цьому випадку обмежена амплітуда відвідних або привідних рухів.

Хто в групі ризику?

Найбільш частими винуватицями розвитку захворювання є різноманітні травми. Відповідно, в основне коло ризику входять спортсмени і люди, які постійно відчувають непомірні фізичні навантаження. В результаті таких навантажень зростає ризик ушкоджень кісток і м’язів. Поширеним поштовхом для розвитку патології є і такі вікові захворювання, як артроз і артрити. А також порушення кровопостачання, ураження периферичних нервів.

Програмісти, музиканти, складачі тексту, швачки часто стають жертвами свого роду діяльності через перенапруження рук. Це ж можна сказати і про лісорубів, землекопів, водіїв. Високий ризик розвитку недуги і у людей, що зловживають алкоголем – часто у них відбувається порушення кровообігу в кінцівках. Працівники хімічної промисловості, що взаємодіють із хімічними речовинами, ризикують отримати опікову контрактуру. Вона характеризується ураженням шкірних покривів і глибших шарів м’язів і їх рубцевими змінами.

Контрактура суглоба

Хвороба може виглядати і проявлятися по-різному, в залежності від причин, що її викликали. Процес може бути стрімким або протікати в мляво хронічній формі. При природженому характері недуги охоплена їм кінцівка відстає в розвитку.

Головна ознака контрактури – порушення рухової активності суглоба. Проте не варто плутати цю патологію з іншими хворобами, що приводять до знерухомлення суглобів – анкілозом та ригідністю. При анкілозі суглоб нерухомий повністю, при ригідності зберігається можливість здійснення суглобом рухів, але настільки незначних. Їх можна виявити тільки шляхом спеціальних досліджень. При контрактурі ж певний обсяг рухів в суглобі зберігається, і їх можна оцінити візуально.

При активній формі захворювання уражена кінцівка без особливих складнощів може бути приведена лікарем в фізіологічне положення, але вона мимоволі повертається до патологічного стану. В пасивній формі надати кінцівці правильне положення практично неможливо.
Досить часто при контрактурі спостерігається порушення чутливості шкірних покривів. Крім того, про захворювання можуть свідчити додаткові ознаки: поява щільних вузликових утворень біля ураженого суглоба. Також потовщення і вкорочення зв’язок, поява больових відчуттів під час руху.

Діагностика контрактури

В ході діагностичного обстеження лікар оцінює анамнез хвороби, клінічну картину і дані інструментального обстеження. Фахівцем проводиться визначення ступеня тугорухливості. Для цього проводиться вимірювання об’єму активних та пасивних рухів. При діагностуванні патології показані консультації невролога та травматолога. У деяких випадках – ревматолога, фтизіатра, венеролога, артролога, психіатра.

Головним діагностичним методом, що дозволяє виявити наявність і ступінь вираженості патологічних змін в суглобі, є рентгенологічне дослідження відповідного сегмента. Від типу і характеру захворювання залежить обсяг додаткових досліджень. Пасивна форма контрактури вимагає проведення комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. Для оцінки ступеня ураження м’язової тканини і функціонального стану нервів, що пов’язують пошкоджені м’язи, проводять електроміографію.

Лікування контрактури

Основні методи лікування контрактури суглобів в нашому центрі:

• Пасивна механотерапія (CPM терапія)
• Декомпресійна кінезіотерапія
• Кінезотерапія Neurac
• Масаж
• Мануальна терапія
• Остеопатія
• Фізіотерапія
• Оперативне лікування

Головна умова успішності проведеного лікування – це своєчасне звернення за лікарською допомогою. Навіть при повній відсутності больових відчуттів приводом для занепокоєння повинні стати обмеження рухливості будь-якої із частин тіла, неприродність її положення або будь-яку видозміну її форми. При виявленні хвороби на її початкових стадіях великі шанси позбутися її в короткі терміни. І повністю відновити нормальне функціонування суглобів, зв’язок і м’язів. Дуже важливо визначити основне захворювання, внаслідок якого почала розвиватися контрактура, і провести його лікування.

На вибір тактики лікування безпосередньо впливають причина розвитку патології, її характер і ступінь порушення рухливості ураженого суглоба. Як і в будь-якому грамотному лікуванні, важливий комплексний підхід, що поєднує кілька методик. Він повинен бути спрямований на усунення набряклості, хворобливості, зменшення запалення.

Комплекс консервативних лікувальних заходів включає:

• Медикаментозне лікування – носить симптоматичний характер. Для усунення больового синдрому призначаються анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, м’язові спазми усувають призначенням міорелаксантів, при вираженому запальному процесі застосовують блокади з глюкокортикоїдами. Слід розуміти, що для отримання позитивної динаміки медикаментозна терапія повинна мати систематичний і тривалий характер;
• Фізіотерапевтичне лікування – допомагають поліпшити нервову провідність, зняти запалення, зменшити м’язові спазми. Хороші результати дає призначення механотерапії, ударно-хвильової терапії, УВЧ, бальнеотерапії, грязьових ван, діадинамічних струмів, електрофорезу, парафінових і озокеритових аплікацій;
• Мануально-терапевтичні дії – суглобові та м’язові техніки;
• Скелетне витягування –показано на початкових стадіях хвороби, коли великі шанси повністю відновити рухову активність. Серед використовуваних методик – одномоментна редрессація (насильницьке розпрямлення), накладення шарнірно-дистракційних конструкцій, застосування апарату Ілізарова, методика поетапного накладення гіпсових пов’язок;
• Масаж та ЛФК – допомагають усунути м’язовий спазм, підвищити еластичність зв’язок, запобігти прогресуванню хвороби. Лікар підбирає хворому індивідуальний комплекс вправ, і багато в чому успіх залежить від регулярності їх виконання і наполегливості пацієнта.

При стійких контрактурах показаний кардинальний метод лікування – хірургічний. Залежно від виду і характеру недуги лікарем може бути обрана і застосована одна з таких методик:

• Тенотомія – розсічення і подовження сухожиль;
• Фасциотомія – розрізання фасцій (сполучної тканини);
• Висічення рубців і пластика шкіри;
• Артропластика – реконструкція суглобових поверхонь;
• Капсулотомія – розсічення капсули суглоба
• Артролиз – усунення суглобових спайок.

Ефекти лікування контрактури

Основними ефектами комплексного лікування контрактури суглоба, є:

• збільшення амплітуди руху в суглобі;
• поліпшення якісного і функціонального стану навколосуглобових тканин;
• покращення функції суглоба;

При терапії цієї недуги дуже важливо вибрати надійну клініку і досвідчених фахівців. Ефективні діагностичні методи, комплексне лікування за індивідуально складеною програмою здатні повністю позбавити від симптомів контрактури на початковій стадії і значно збільшити розмах рухів кінцівки при важких формах.

Лікування контрактури в місті Київ

Центр ортопедії та реабілітації “ZARTA” запрошує всіх бажаючих усунути контрактуру. Наш центр спеціалізується на травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату. Наше реабілітаційне відділення повністю обладнане і укомплектовано передовим фізіотерапевтичним та реабілітаційним обладнанням.

Центр ортопедії та реабілітації “ZARTA”.
+38 (096) 273 00 23
+38 (044) 275 79 99